Архіви: Поради

• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями зору
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями слуху
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей із затримкою психічного розвитку
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями опорно-рухового аппарату
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

Кожна людина від народження має певні права і свободи, основоположні з яких – право на життя, на свободу, гідність, на працю, на прагнення до щастя, на освіту…

Однак, права і свободи кожного індивіда закінчуються там, де починаються права іншої людини та виникають його власні обов’язки як громадянина, тому визначення прав і обов’язків особи стоять поруч.

Коли люди стають батьками, вони автоматично отримують нові права і нові обов’язки, про які в повному обсязі іноді не знають.

Тож як бути обізнаними батьками, як зрозуміти, що можна і потрібно вимагати від інших, а що – від себе?

Права людини визначено в Загальній декларації прав людини (https://www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights-full-version-), Європейській Конвенції про захист прав і основних свобод людини (https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf) інших міжнародних документах, відповідно до яких працює Європейський суд.

Права громадянина України визначено в Конституції України, Законах і кодексах України та більш широко розкрито і уточнено в нормативно-правових документах.

Основоположні обов’язки і права батьків відносно своєї дитини викладено у Сімейному кодексі України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text).

У статті 150 Сімейного кодексу України (далі-Кодекс) йдеться про обов’язки батьків щодо виховання і розвитку їхньої дитини. Батьки зобов’язані:

• забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та готувати дитину до самостійного життя;
• піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
• виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї, та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
• поважати дитину і не допускати будь-яких видів експлуатації;
• не допускати фізичних покарань та інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;
• забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини…

Статтею 151 Кодексу визначено права батьків щодо виховання дитини і підтверджується їхнє переважне право перед іншими особами на особисте виховання, крім того зазначається, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб; передавати її виховання фізичним і юридичним особам; обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 141 Кодексу визначено рівність прав та обов’язків кожного з батьків щодо їхньої дитини, а статтею 152 – кожній дитині забезпечується право на належне батьківське виховання та право противитися неналежному.

• поважати свою дитину;
• сприймати її такою, як вона є;
• дозволяти їй бути собою;
• хвалити і заохочувати до пізнання нового;
• стимулювати до дії через гру;
• розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;
• підкреслювати її сильні сторони;
• впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

• оцінка фізичного розвитку дитини/визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. Таку оцінку проводить вчитель-реабілітолог;
• оцінка мовленнєвого розвитку дитини / визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;
• оцінка когнітивної сфери дитини / визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка емоційно-вольової сфери дитини / виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка освітньої діяльності дитини/визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.

• дитина почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;
• до трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
• з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
• дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам’ятовує вірші;
• у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;
• Ви бачите ці особливості, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.
• У дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів.
• Педагоги скаржаться, що у дитини с труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність
• Дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу.
• Дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.

• документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
• свідоцтво про народження дитини;
• індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
• форма первинної облікової документації № 112/0 «Історія розвитку дитини», затвердженої МОЗ, у разі потреби — довідка від психіатра;
• психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
• попередні висновки ІРЦ (ПМПК) та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
• висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.