Архіви: Поради

Шановні батьки!

Наш Інклюзивно-ресурсний центр долучається до підтримки важливого дослідження про ментальне здоров’я дітей в Україні, яке проводиться на замовлення ЮНЕСКО та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Мета проєкту – почути голос дітей, зокрема дітей з особливими освітніми потребами, щоб зробити систему підтримки в школах зручнішою та ефективнішою.

Про що саме йдеться? Це коротке телефонне інтерв’ю з дитиною (віком 10–17 років). Дослідники максимально адаптують процес: читають запитання повільно, повторюють їх та надають дитині стільки часу, скільки їй потрібно для відповіді. Тривалість розмови – 12–15 хвилин.

Хто може взяти участь? Діти, які здатні самостійно (без допомоги третіх осіб) спілкуватися телефоном: чути, розуміти запитання та надавати на них вербальні відповіді.

Як долучитися? Ми просимо вас розглянути можливість участі вашої дитини. Це цілком конфіденційно та добровільно.

Для участі вашої дитини потрібно заповнити інформовану згоду за посиланням: 👉 https://ee.kobotoolbox.org/x/dPRikhoD

🗓 Згоду необхідно заповнити до 6 березня 2026 року.

У формі ви зможете вказати зручний час для розмови. Після заповнення згоди інтерв’юер дослідницької агенції Vox Populi зателефонує вашій дитині у зазначений час.

Думка вашої дитини є дуже цінною для покращення освітнього середовища в Україні!

У разі виникнення запитань щодо дослідження, ви можете звертатися до менеджерки проєктів дослідницької агенції Vox Populi – Наталії Лиштви:

📧 nataliialysh@gmail.com

📞 +380961441625

 

Дякуємо за співпрацю!

• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями зору
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями слуху
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей із затримкою психічного розвитку
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями опорно-рухового аппарату
• Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

Кожна людина від народження має певні права і свободи, основоположні з яких – право на життя, на свободу, гідність, на працю, на прагнення до щастя, на освіту…

Однак, права і свободи кожного індивіда закінчуються там, де починаються права іншої людини та виникають його власні обов’язки як громадянина, тому визначення прав і обов’язків особи стоять поруч.

Коли люди стають батьками, вони автоматично отримують нові права і нові обов’язки, про які в повному обсязі іноді не знають.

Тож як бути обізнаними батьками, як зрозуміти, що можна і потрібно вимагати від інших, а що – від себе?

Права людини визначено в Загальній декларації прав людини (https://www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights-full-version-), Європейській Конвенції про захист прав і основних свобод людини (https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf) інших міжнародних документах, відповідно до яких працює Європейський суд.

Права громадянина України визначено в Конституції України, Законах і кодексах України та більш широко розкрито і уточнено в нормативно-правових документах.

Основоположні обов’язки і права батьків відносно своєї дитини викладено у Сімейному кодексі України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text).

У статті 150 Сімейного кодексу України (далі-Кодекс) йдеться про обов’язки батьків щодо виховання і розвитку їхньої дитини. Батьки зобов’язані:

• забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та готувати дитину до самостійного життя;
• піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
• виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї, та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
• поважати дитину і не допускати будь-яких видів експлуатації;
• не допускати фізичних покарань та інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;
• забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини…

Статтею 151 Кодексу визначено права батьків щодо виховання дитини і підтверджується їхнє переважне право перед іншими особами на особисте виховання, крім того зазначається, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб; передавати її виховання фізичним і юридичним особам; обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 141 Кодексу визначено рівність прав та обов’язків кожного з батьків щодо їхньої дитини, а статтею 152 – кожній дитині забезпечується право на належне батьківське виховання та право противитися неналежному.

 

• поважати свою дитину;
• сприймати її такою, як вона є;
• дозволяти їй бути собою;
• хвалити і заохочувати до пізнання нового;
• стимулювати до дії через гру;
• розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;
• підкреслювати її сильні сторони;
• впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

 

• оцінка фізичного розвитку дитини/визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. Таку оцінку проводить вчитель-реабілітолог;
• оцінка мовленнєвого розвитку дитини / визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;
• оцінка когнітивної сфери дитини / визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка емоційно-вольової сфери дитини / виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка освітньої діяльності дитини/визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.

 

• дитина почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;
• до трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
• з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
• дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам’ятовує вірші;
• у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;
• Ви бачите ці особливості, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.
• У дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів.
• Педагоги скаржаться, що у дитини с труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність
• Дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу.
• Дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.

 

• документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
• свідоцтво про народження дитини;
• індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
• форма первинної облікової документації № 112/0 «Історія розвитку дитини», затвердженої МОЗ, у разі потреби — довідка від психіатра;
• психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
• попередні висновки ІРЦ (ПМПК) та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
• висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.